Простийпошук |
Розширенийпошук |
Покажчики
|
Професійний пошук |
Рубрикатор НБУВ |
Розподілений пошук |
Бази даних
Наукова періодика України - результати пошуку
Книжкові видання та компакт-дискиЖурнали та продовжувані виданняАвтореферати дисертаційРеферативна база данихНаукова періодика УкраїниТематичний навігаторАвторитетний файл імен осіб
 |
Для швидкої роботи та реалізації всіх функціональних можливостей пошукової системи використовуйте браузер "Mozilla Firefox" |
|
|
Повнотекстовий пошук
| Знайдено в інших БД: | Книжкові видання та компакт-диски (2) | Автореферати дисертацій (1) | Реферативна база даних (12) |
Список видань за алфавітом назв: Авторський покажчик Покажчик назв публікацій  |
Пошуковий запит: (<.>A=Пехньо Н$<.>) | |||
|
Загальна кількість знайдених документів : 11 Представлено документи з 1 до 11 |
|||
| 1. | 
Жук С. І. Роль преіндукції під час проведення індукованих пологів [Електронний ресурс] / С. І. Жук, Н. В. Пехньо, О. В. Марущак // Здоровье женщины. - 2015. - № 3. - С. 66-70. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_3_17 Зазначено, що індуковані пологи при доношеній вагітності за наявності відповідних показань, умов і преіндукції є ефективним і безпечним методом розродження. Застосування міфепристону (миропристону) як преіндукції є необхідним та ефективним для подальшої вдалої індукції. | ||
| 2. |
Жук С. І. Чи можливе прогнозування плацентарної дисфункції? [Електронний ресурс] / С. І. Жук, Ю. М. Мельник, Н. В. Пехньо // Здоровье женщины. - 2016. - № 7. - С. 23-27. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2016_7_5 Мета дослідження - вивчення ініціювальних механізмів розвитку порушень плодово-плацентарних взаємовідносин (ППВВ) для розроблення прогностичних критеріїв, тактики ведення вагітності та пологів у жінок високого ризику. У період з 2013 до 2015 р. проведено комплексне обстеження 334 вагітних, які залежно від особливостей перебігу вагітності та пологів були розподілені на групи. У контрольну групу увійшли 236 вагітних із неускладненим перебігом гестаційного періоду, без морфологічних ознак плацентарної дисфункції. В основну групу (ОГ) увійшли 98 пацієнток із ускладненим перебігом вагітності, у яких виявлено порушення ППВВ, що підтверджувалося морфологічним дослідженням плацент у післяпологовий період. Залежно від варіантів перебігу гестаційного періоду вагітні ОГ були розподілені на підгрупи: підгрупа 1 - 31 вагітна з ознаками прееклампсії різного ступеня тяжкості; підгрупа II - 33 вагітні з клініко-морфологічними ознаками плацентарної дисфункції (ПД); підгрупа III - 34 вагітні з загрозою переривання вагітності та передчасних пологів. Окрім того, з метою оцінювання ефективності прогнозування та діагностики порушень ППВВ виділено групу порівняння, у яку ввійшли 32 вагітні з факторами ризику виникнення ПД, яким виконували моніторинг вагітності за запропонованим алгоритмом. Виявлено, що одним із проявів ПД за даними високочастотної доплерометрії є зниження індексу цереброплацентарного відношення. У жінок з плацентарною недостатністю встановлено підвищену продукцію ендотеліну-1, вірогідне зниження рівня судинного ендотеліального фактора росту та плацентарного фактора росту, збільшення концентрації інтерлейкіну-1<$Ebeta> і зменшення вмісту інтерлейкіну-3. Доведено, що у випадку погіршення позаплацентарного кровотоку за відсутності епізодів високої варіабельності зі значенням STV нижче 4,0 необхідне дострокове розродження. Запропонований моніторинг перебігу вагітності з визначенням прогностичних маркерів і динамічного контролю за станом плода надає можливість прогнозувати розвиток плацентарної дисфункції та знизити її клінічні прояви під час вагітності у 2,5 разу, несприятливі наслідки пологів - в 1,7 разу. | ||
| 3. |
Пехньо Н. В. Оцінка стану плода під час пологів – сучасний стан проблеми (огляд літератури) [Електронний ресурс] / Н. В. Пехньо, О. В. Марущак, Ю. М. Мельник // Здоровье женщины. - 2015. - № 8. - С. 100-105. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_8_23 Наведено дані літератури щодо сучасних методів моніторингу стану плода під час пологів. | ||
| 4. |
Мельник Ю. М. Значення сонографічної оцінки кровотоку в венозній протоці у діагностиці плацентарної дисфункції та прогнозуванні перебігу пологів [Електронний ресурс] / Ю. М. Мельник, С. І. Жук, Н. В. Пехньо // Здоровье женщины. - 2015. - № 7. - С. 54-57. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_7_14 Наведено дані дослідження 42 вагітних з плацентарною дисфункцією (ПД) і 20 жінок з фізіологічним перебігом вагітності. Розглянуто результати доплерографічного оцінювання швидкостей кровотоку в венозній протоці, кардіотокографії з аналізом STV-інтервалу, та проаналізовано перебіг пологів. Установлено, що у жінок з ПД максимальна швидкість кровотоку була вірогідно зниженою під час пізньої діастолічної фази. Найбільшу інформативність мали розрахункові показники - систоло-діастолічні співвідношення під час ранньої та пізньої діастолічної фаз, індекс резистентності та індекс швидкості кровотоку у венозній протоці. Під час розродження у жінок з доплерографічно підтвердженою ПД частіше використовували кесарів розтин, а у новонароджених верифікували нижчі показники за шкалою Апгар, частіше спостерігався синдром аспірації меконію, гіпоксія новонароджених, також частішою була потреба в реанімаційних заходах. | ||
| 5. |
Жук С. І. Порівняльна характеристика різних методів лабораторної діагностики передчасних пологів [Електронний ресурс] / С. І. Жук, І. В. Ус, О. Г. Бикова, Н. В. Пехньо // Здоровье женщины. - 2015. - № 5. - С. 38-40. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_5_8 Зазначено, що важливим є питання про впровадження в клінічну практику маркерів передчасних пологів для розуміння причин і більш раннього лікування тих порушень, що провокують передчасні пологи та їх наслідки. Тест на фосфорильований протеїн-1 (ФП-1), що зв'язує інсуліноподібний фактор росту, є високоінформативним біохімічним маркером для прогнозування передчасних пологів. Використання сучасних цервіко-вагінальних тестів для визначення ФП-1 допоможе покращити точність прогнозування передчасних пологів. | ||
| 6. |
Жук С. І. Оптимальні клініко-терапевтичні шляхи корекції фетальних аритмій [Електронний ресурс] / С. І. Жук, О. В. Марущак, Н. В. Пехньо // Здоровье женщины. - 2015. - № 4. - С. 173-176. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2015_4_43 Наведено результати застосування терапевтичної корекції порушень серцевого ритму у плода. Наведено дані впливу сучасних медикаментозних препаратів на стан внутрішньоутробного плода, що оцінено за допомогою клініко-ехографічних показників. | ||
| 7. |
Пехньо Н. В. Практичне значення рівня лактату в крові плода при невідкладному його стані [Електронний ресурс] / Н. В. Пехньо // Здоровье женщины. - 2017. - № 1. - С. 120-122. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_1_25 Мета дослідження - встановити, чи може рівень лактату в крові плода бути достовірним критерієм його страждання і показанням до зміни тактики ведення пологів. У дослідження було включено 511 вагітних. Критерії включення у дослідження: пологи за доношеної одноплідної вагітності, головне передлежання плода, відсутність плодових оболонок, розкриття шийки матки 3 см та більше, сумнівний стан плода за даними КТГ. Включених у дослідження вагітних було рандомізовано на 2 групи. В основну групу увійшли 253 роділлі, у яких стан плода за КТГ оцінено як сумнівний і визначено рівень лактату в крові, взятої зі шкіри передлежачої голівки плода. Рівень лактату визначали з застосуванням малооб'ємного методу з використанням комерційних стрип-тестів (Lactate Pro, Arkray, Kyoto, Japan). Тактику пологів визначали залежно від рівнів лактату: за << 4,2 ммоль/л - ведення пологів згідно з акушерською ситуацією; 4,2 - 4,8 ммоль/л - дослідження повторити через 20 хв; якщо рівень лактату нормалізувався - ведення пологів згідно з акушерською ситуацією; за відсутності нормалізації або підвищення - оперативне розродження; за рівня >> 4,8 ммоль/л - екстрене оперативне розродження. У групу порівняння увійшли 258 роділь з сумнівним станом плода, у яких визначення рівня лактату не проводили. Тактику пологів у пацієнток цієї групи визначали відповідно до рекомендацій та нормативних документів МОЗ України. Апробована методика визначення рівня лактату крові плода є технічно простою, надає змогу швидко одержати результати, добре переноситься роділлями, не має суттєвих ускладнень. Рівень лактату крові плода є чутливим маркером невідкладного стану плода і тому є корисним критерієм для зміни тактики ведення пологів. У результаті застосування апробованого алгоритму вдалося покращити стан новонароджених за зниження частоти оперативного розродження, що становила 18,2 % у роділь основної групи та 33,72 % у групі порівняння (p << 0,01). Заключення: визначення рівня лактату в крові, взятої зі шкіри передлежачої голівки плода з застосуванням малооб'ємного методу з використанням комерційних стрип-тестів (Lactate Pro, Arkray, Kyoto, Japan) надає змогу швидко одержати дані стосовно наявності ацидозу у плода. Рівень лактату в крові плода може слугувати діагностичним критерієм його страждання і показанням до зміни тактики ведення пологів у зв'язку з цим. Простота і швидкість виконання даної методики надає змогу рекомендувати її до застосування в акушерській практиці. | ||
| 8. |
Пехньо Н. В. Гіперглікозильований хоріонічний гонадотропін – прогностичний критерій розвитку ускладнень вагітності [Електронний ресурс] / Н. В. Пехньо // Здоровье женщины. - 2017. - № 5. - С. 82-85. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Zdzh_2017_5_19 | ||
| 9. | 
Жук С. І. Індивідуалізований підбір комбінованих оральних контрацептивів пацієнткам з урахуванням їх конституціональних особливостей [Електронний ресурс] / С. І. Жук, Л. Д. Захурдаєва, Н. В. Пехньо // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 5. - С. 176-179. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2008_5_46 | ||
| 10. |
Пехньо Н. В. Уровень стресса при беременности, осложнившейся репродуктивными потерями [Електронний ресурс] / Н. В. Пехньо // Репродуктивное здоровье женщины. - 2008. - № 4. - С. 140-142. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2008_4_33 | ||
| 11. |
Пехньо Н. В. Внутриутробная инфекция в сроке гестации до 22 недель как причина репродуктивных потерь (клинико-статистический анализ) [Електронний ресурс] / Н. В. Пехньо // Репродуктивное здоровье женщины. - 2007. - № 3. - С. 44-47. - Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rzzh_2007_3_13 | ||
Попередній перегляд: 
Реферативна БД
 |
| Відділ наукової організації електронних інформаційних ресурсів |
 Пам`ятка користувача |